Сьогодні в агенції «Лігабізнесінформ» відбулась прес-конференція на тему: « Нова програма реформування і розвитку ЖКГ України: від теорії - до практики». В прес-конференції взяли участь Міністр з питань ЖКГ України Олексій Кучеренко та Голова Стратегічної ради Міністра з питань ЖКГ України, Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік Валерій Геєць.

Світові тенденції засвідчують все більшу увагу Урядів і Парламентів різних країн до проблем житлово-комунального комплексу, адже вони щодня стосуються життя мільйонів людей. Особливо це характерно для країн, економіка яких ще переходить на ринкові умови. Наприклад, у сусідній Росії, де ніколи не було проблем з імпортом енергоносіїв, влада усвідомила і серйозно береться за підвищення енергоефективності в ЖКГ та економію та очищення питної води, як майбутнього стратегічного ресурсу.

З виступу Президента Російської Федерації Дмитра Медведєва на розширеному засіданні президії Державної ради з питань підвищення енергоефективності російської економіки, яка відбулася 2 липня 2009-го року в Архангельську: «Рік тому я підписав Указ про те, що до 2020 року ми повинні знизити на 40% енергоємність російського валового внутрішнього продукту. Держдумою в першому читанні вже прийнято Федеральний закон «Про енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності». Енергоефективність є настільки злободенною і в той же час важкою для нас темою, що практично всі напрямки роботи по цій темі варто визнати необхідними. Але один напрямок роботи хотів би окремо підкреслити: це житлово-комунальне господарство. Наші будинки і будівлі та комунальна інфраструктура в цілому – це така «чорна діра», де безслідно щезають величезні енергетичні ресурси. Втрати в системі теплопостачання доходять до 60% і навіть більше.
У кінцевому рахунку все це б’є не лише по муніципальним і регіональним бюджетам, а й по гаманцю окремих громадян, а соціальні компенсації громадянам в результаті лягають на бюджети всіх рівнів. Тому необхідно визнати, що найдорожча і найнеефективніша енергетика в нас – в ЖКГ… Вважаю, цілком коректною буде така постановка питання – антикризова допомога нашому реальному сектору, нашим промисловим підприємствам буде надаватися лише у випадку, якщо в них є свій план щодо зниження енергетичних витрат. Інакше ми й надалі будемо заохочувати безгосподарність.»

В Україні ці процеси просуваються вкрай повільно – кроками черепахи, адже часто буває нелегко знайти спільну мову й порозуміння навіть між самими гілками влади.

Міністр з питань ЖКГ України Олексій Кучеренко вважає довгоочікуваним позитивом те, що Верховна Рада, проголосувавши 11 червня 2009-го року 354-ма голосами за «Загальнодержавну програму реформування і розвитку ЖКГ України», фактично підтвердила вірність стратегічного курсу вітчизняного Уряду й МінЖКГ на реформування галузі.

- Уряд і Верховна Рада досягли компромісу, адже розробники урядового проекту програми погодилися на запропоновані народними депутатами стару назву програми, визначений розмір її фінансування у 23 мільярди гривень, яке має розпочатися з наступного року, крім того, - на введення спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності з надання житлово-комунальних послуг та постачання теплової енергії.
Наступний крок назустріч має зробити вже Верховна Рада. Адже без прийняття цілої низки законів, програма реформування може «луснути як мильна бульбашка» – наголошує профільний Міністр.
Ситуація в житлово-комунальному господарстві з відомих причин – значного зносу обладнання комунальних підприємств та застарілого житлового фонду, хронічного недофінансування його розвитку з місцевих бюджетів, сучасних кризових явищ в економіці та безумовним підвищенням ціни на газ – погіршується і цей процес наближається до «точки неповернення».

Те, що в межах повноважень міг розробити та скорегувати Уряд, вже здійснено – майже рік тому фахівцями Мінжитлокомунгоспу розроблено й презентовано Пакет першочергових нормативно-правових актів із реформування житлово-комунального господарства. Його підготовлено у тісній співпраці з вченими НАН України. Й схвалено юристами, вченими, які входять до Наукової ради МінЖКГ та Стратегічної ради при Міністрі з питань ЖКГ, представниками зацікавлених громадських організацій, зокрема, - Асоціацією міст України та громад.

Подальша доля законопроектів, які увійшли до цього Пакету, і є нині вкрай актуальними для української економіки та суспільства, залежить від доброї волі народних обранців, які протягом року знаходять різні причини аби блокувати прийняття законів, спрямованих на реформування житлово-комунального господарства. Варто нагадати, що без зрушень у процесі сприяння організації ОСББ - інвестиції в ЖКГ не увійдуть; без створення незалежного регулятора - не буде енергозбереження в секторі тепло- і водопостачання; без врегулювання відносин із монополістами - неможливий вплив на якість послуг. Сьогодні, після 11 червня, всі важелі впливу на ситуацію фактично перейшли й зосередилися у руках Верховної Ради.

Нині на розгляді народних депутатів знаходяться законопроекти:
- «Про питну воду й питне водопостачання»,
- «Про внесення змін у закон України «Про теплопостачання» ,
- «Про особливості передачі в оренду і концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, які перебувають у комунальній власності»,
- нова редакція Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»;
- «Про основні засади державної житлової політики»,
- «Про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,
- «Про енергетичну ефективність будівель»,
- Житловий Кодекс та інші, від прийняття яких залежить не лише відповідь на питання чи розпочнеться наступний опалювальний сезон, а й кардинальніше – чи функціонуватимуть українські комунальні теплоенергетика та водопостачання надалі.

У Розпорядженні Кабінету Міністрів України «Про схвалення проекту Листа Кабінету Міністрів України і Національного банку до Міжнародного валютного фонду про наміри», яке днями підписала Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, зазначається: «До кінця вересня ми ухвалимо зміни до Законодавства, які дозволять запровадити розподільчі рахунки для теплокомуненерго, передадуть право встановлювати комунальні тарифи на теплову енергію незалежному регулятору і скасують заборону на нарахування пені та штрафів у випадку несплати населенням рахунків за газ та комунальні послуги. Ми ухвалили уточнений фінансовий план для НАК «Нафтогаз України» на 2009 рік та розробили прогнозний фінансовий план на 2010 рік, що на додачу до вищезазначеного підвищення цін на газ передбачають заходи, спрямовані на поліпшення платіжної дисципліни з боку населення та теплокомуненерго, а також зміцнення механізму встановлення тарифів на теплопостачання…»

Виконавча гілка влади України на сучасному етапі вжила всіх першочергових заходів щодо стабілізації ситуації в житлово-комунальному господарстві, які стосуються запровадження чітких правил тарифоутворення, контролю за якістю послуг, взяла на себе певні зобов’язання з фінансування проектів, спрямованих на модернізацію, підвищення енергоефектівності, запровадження систем обліку. Це зазначено, зокрема, у документах, які прийнято Урядом України протягом травня-липня: Постанові КМУ № 529 щодо порядку запровадження нових тарифів на житлові послуги лише після громадських слухань по кожному будинку; Постанові КМУ № 682 щодо модернізації систем теплопостачання та заміни обладнання котелень; Постанови КМУ № 658 щодо зниження витрат на забезпечення судових процесів до 30 гривень у справах зі стягнення заборгованостей за житлово-комунальні послуги; Постанови КМУ №392. яка дає можливість органам місцевого самоврядування та підприємствам комунальної теплоенергетики брати кредити для покупки природного газу.

Тепер мають сказати своє слово законодавці.

Тому Міністерство з питань житлово-комунального господарства України, очолюване Міністром Олексієм Кучеренком пропонуватиме і наполягатиме на проведенні у вересні 2009-го року спеціального засідання Верховної Ради України, де має бути прийнято першочергові антикризові закони - механізм- для реалізації ухваленої стратегічної програми реформування житлово-комунального господарства.