У контексті ймовірного зростання тарифів на комунальні послуги, особливої актуальності у політиці держави набуває тема енергозбереження. Це питання є одним із головних у загальнодержавній програмі реформування житлово-комунального господарства України. На цьому наголошує у своєму інтерв’ю Міністр з питань житлово-комунального господарства України Олександр Попов, а також визначає першочергові напрямки у реалізації програми енергозбереження:

– Найперш потрібно розробити державний механізм стимулювання збереження енергоресурсів. Спеціалісти Міністерства з питань житлово-комунального господарства вже напрацювали концепцію такого закону і такого підходу, і, вважаю, його реально можна запровадити в наступному році. Адже скільки б ми не говорили про енергозбереження, але якщо на такі програми не будуть виділені державою кошти, це будуть лише слова. Тож, на сьогоднішній день і урядом, і Мінжитлокомунгоспом напрацьовані програми, які дозволять в наступному році залучити серйозні ресурси для впровадження енергозберігаючих технологій. У нас, у держави, у населення, немає іншого виходу, інакше будемо мати велику біду. Ми її і тепер маємо, але в наступні роки це буде просто трагедія.

Паралельно потрібно шукати варіанти, щоб перейти на ті джерела енергії, які є в Україні. Сьогодні відпрацьовуються варіанти, які б дозволили залучити сучасні вітчизняні технології для того, щоб використати біопаливо, водовугільні технології, теплові насоси. Усі ці процеси, перш за все, потребують розробки механізму державної підтримки. Наступний 2008 рік буде показовим у тому плані, що ми багато проектів реалізуємо саме на вирішення такого завдання.

– То чому ми раніше цього не запроваджували?

Не запроваджували тому, що ціна на газ була дешевою. Тому і не було мотивації навіть у держави, щоб вирішувати це стратегічно важливе питання для України вже сьогодні. Знову ж-таки, можна дискутувати скільки завгодно, але без коштів, без механізму залучення усіх зацікавлених сторін, - держави, населення, банківських кредитів, прямих інвестицій в енергозбереження, приватного бізнесу, - ці питання вирішити неможливо. Але наголошую: сьогодні такі напрацювання є. І 2008 рік дасть відповіді на багато питань. Ми не вирішимо проблеми, але ми започаткуємо якраз ті механізми, які дозволять вирішити ці питання в подальшому. Це десятки мільярдів гривень. Зокрема, системою ЖКГ має бути освоєно 100 млрд. гривень за 4 роки. І Міністерство буквально по відсоткам, по напрямкам знає, з яких джерел можливе залучення таких ресурсів і в такий термін, щоб направити його в оновлення основних фондів житлово-комунального господарства.

– Чи реально програму енергозбереження за 5 років впровадити в життя?

І так, і ні. Так, тому, що це окупні програми, і вкладаючи сюди будь-який ресурс, ми отримуємо прибуток від його вкладу. Тобто, теоретично це цілком реально. А чому ні? Тому, що скільки б ми не займались енергозбереженням, завжди актуальним буде питання про подальше удосконалення системи енергозбереження. Будь-яка держава, а особливо це стосується скандинавських країн, які вже давно вирішили те, про що ми лише говоримо, вони до цього часу удосконалюють систему, яка працює на енергозбереження в цілому і комунальне господарство у тому числі. Тобто, цей процес не має меж. А ми в таких умовах, що просто приречені за короткий термін вирішити таку серйозну програму.

– Яким може бути стимулювання споживачів, щоб вони перейнялися проблемою енергозбереження?

Наприклад, якщо будинок, принаймні, утеплити, то, хоч це і вимагатиме певних затрат від мешканців і держави, яка бере на себе частину витрат, через деякий час вони окупляться, бо вже меншими будуть затрати тепла, тобто, енергоносіїв, які постійно ростуть в ціні. Крім того, цей будинок стає більш привабливим як нерухомість, і ціни на квартири в ньому піднімаються. Це для населення. А для підприємств на енергозберігаючі технології держава дає можливість зменшити частину банківських відсотків, тобто зробити кошти дешевшими для того, щоб проект окупився в короткі терміни. У нас сьогодні навіть деякі постанови Кабінету Міністрів прийняті, що стимулюють цей процес для працівників комунальних підприємств, які займаються енергозбереженням. Тобто, підприємства мають отримати за це матеріальну винагороду. В принципі, в усьому, і Президент на цьому наголошував на нараді в Алчевську, державна політика має бути такою, що скрізь, де започатковано програму з енергозбереження, має бути державна підтримка.

– Скільки грошей планується закласти в державний бюджет для енергозбереження на наступний рік?

Приблизно мільярд гривень буде спрямовано на такі цілі, але це лише з бюджету. І я вважаю, що приблизно 1,5-2,5 мільярдів гривень можуть складати найомні кошти, тобто кошти міжнародних фінансових організацій, які спрямовуватимуться на енергозберігаючі програми. Планується, що ці кошти будуть залучені для того, щоб поновити основні фонди підприємств, зменшити їх енергомісткість і зменшити втрати, які ми сьогодні маємо в тепло- і водомережах. Замінити зношене обладнання – це вже вирішити питання економії енергоресурсів. Це дуже серйозна проблема, яка, при її вирішенні, дає можливість стримати зростання тарифів. У нас дуже великі резерви на втратах. Зменшимо втрати, - стримаємо зростання тарифів. Це дуже важливе питання для держави в цілому.