Мінжитлокомунгоспом спільно з центральними органами виконавчої влади законопроект було опрацьовано та проведено його громадське обговорення. Зокрема, після розгляду Кабінетом Міністрів, 14 липня 2009 року Мінжитлокомунгосп додатково провів нараду за участю народного депутата України С.В.Власенка, представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини В.М.Яценка та Г.А.Дрозда, Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики В.Л.Коваленка, Асоціації міст України та громад В.В. Кравченка, зацікавлених центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

26 серпня 2009 року з урахуванням результатів цієї наради доопрацьований законопроект було схвалено на засіданні Кабінету Міністрів. А вже 27 серпня проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» було отримано Верховною Радою та зареєстровано за номером 5074.

В цілому проект спрямовано на врегулювання розбіжностей норм Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», удосконалення окремих положень та приведення до прийнятої термінології.

Основними положеннями законопроекту є:
- відновлення права на приватизацію кімнат у гуртожитках його мешканців, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;
- доповнено перелік гуртожитків, на які не розповсюджується дія цього Закону, гуртожитками інших військових формувань (окрім визначених зазначеним Законом), утворених відповідно до законодавства, та навчальних закладів;
- збільшення строку передачі гуртожитків у комунальну власність з трьох до п’яти років.

Із Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» вилучені:
- норми, що містяться в Законах України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Про житловий фонд соціального призначення», «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», що не містять особливостей;
- норма, відповідно до якої власникам гуртожитків, включених до статутних фондів суб’єктів господарювання, утворених у результаті приватизації чи корпоратизації колишніх державних та комунальних підприємств, надається компенсація за передачу цих гуртожитків у власність територіальних громад;
- норми щодо повноважень органів місцевого самоврядування, зокрема, щодо встановлення плати за оформлення реєстрації місця проживання в гуртожитку, щодо ведення суцільного обліку громадян, які на законних підставах зареєстровані в гуртожитках, проживають у них та мають право на отримання соціального житла, а також встановлення плати за проживання в гуртожитку та за участь в утриманні місць загального користування та прибудинкової території.
Главу 4 діючого Житлового кодексу Української РСР доповнено статтею 1311, якою передбачена можливість приватизації кімнат у гуртожитках громадянами, які на зареєстровані та на законних підставах не менш як п'ять років проживають у гуртожитках, що призначені для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, і є об'єктами права державної чи комунальної власності, крім гуртожитків, що перебувають на балансі військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до закону, Міністерства внутрішніх справ України і навчальних закладів, та не мають іншого власного житла мають право на приватизацію займаних жилих приміщень відповідно до закону.
Норми Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено привести у відповідність до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» в частині щодо об’єктів, які не підлягають приватизації та конкретизовано норму щодо права громадян на приватизацію кімнат у гуртожитках.

 

взято с http://www.minjkg.gov.ua/