Міністр з питань ЖКГ Олександр Попов про проблеми, з якими стикається кожна людина, коли приходить додому

Павло КАЛАШНИКОВ: Сьогодні в цій програмі бере участь міністр з питань житлово-комунального господарства Олександр Попов.

Ми говоритимемо про ті проблеми, з якими стикається кожна людина, коли приходить додому.

Пане Олександре, моє перше запитання стосуватиметься вже недалекого майбутнього. Наскільки Україна зараз готова до опалювального сезону? Україна, я маю на увазі фігурально, оскільки все ж таки основне навантаження лягає на ЖКГ. Забезпечите теплом?

Олександр ПОПОВ: Дякую за це запитання. Дійсно, я думаю, що в неділю політичні пристрасті завершаться і одною з основних тем буде як раз входження України в опалювальний сезон 15 жовтня. Ну, на сьогоднішній день я вже можу із задоволенням сказати від імені підприємств ЖКГ, органів місцевого самоврядування, від уряду про те, що ситуація абсолютно нормальна, стабільна, і ми на сьогоднішній день маємо результат, який випереджає ті планові показники, які ми планували в плані підготовки до опалювального сезону.

Головне, на нашу думку, що вирішені такі серйозні проблемні питання, як забезпечення енергоносіями наших комунальних підприємств, особливо теплоенергетики.

Павло КАЛАШНИКОВ: На всі 100% вирішені?

Олександр ПОПОВ: Так. І в принципі вирішено питання щодо ціни на газ. Ну і в технічному плані в нас буде 10 жовтня проведено засідання уряду, де будуть підведені підсумки, і я думаю, що ми вже з повною готовністю будемо говорити про технічну готовність наших підприємств до входження в опалювальний сезон.

Павло КАЛАШНИКОВ: Якою буде ціна газу?

Олександр ПОПОВ: Ну, це дуже приємно говорити про те, що в наступному році ціна на газ не буде збільшена, і для нашої галузі, для мешканців України це дуже важливе питання, тому що минулий рік показав, що саме цей фактор – збільшення ціни на газ – може призвести до різкого зростання тарифів на житлово-комунальні послуги в два і більше разів. Такого в майбутньому не відбудеться.

Павло КАЛАШНИКОВ: А от позаминулий рік показав, що все ж таки проблеми в ЖКГ існують. Я маю на увазі події в Алчевську, коли розморозилося місто і ми стикнулися з тим, що місту довелося допомагати всій Україні, і це попри те, що уряд і всі відповідні органи так само звітували про готовність до опалювального сезону. Наскільки такі ризики існують зараз?

Олександр ПОПОВ: Для того, щоб бути об’єктивним, я скажу, що для підготовки до опалювального сезону потрібно виділяти кошти. Якщо ми в 2005 році мали на ЖКГ всього 480 мільйонів гривень в цілому на рік на всі підгалузі, в минулому році – 850, то в цьому році уряд виділив як допомогу підприємствам ЖКГ і органам місцевого самоврядування 4 мільярди гривень. Це велика сума, яка, безумовно, сприяє тому, що більшість аварійних таких моментів зараз мають профілактику і реалізуються програми, пов’язані з економією енергоносіїв, ліквідацією аварійних ситуацій.

Таким чином, я ще раз підкреслюю, ми маємо впевненість про нормальне входження в опалювальний сезон.

Павло КАЛАШНИКОВ: Ну що ж, фінансування в 10 разів більше, ніж в 2005 році, безумовно воно обнадіює. Але ви сказали про те, що ціна на газ не зміниться, відповідно, чи можна зараз із впевненістю говорити про те, що тарифи на послуги ЖКГ так само залишаться незмінними з 1 січня 2008 року?

Олександр ПОПОВ: Завдання уряду, яке ми ставимо перед собою у плані розвитку ЖКГ, його реформування і розвитку, це, по-перше, надати якісні послуги, а по-друге, надати ці послуги за доступною ціною. Це один з пріоритетів роботи уряду для того, щоб комплексними такими підходами реалізувати таку політику.

Я хочу сказати, що актуальність цієї проблеми… ми вже почали про це говорити, підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги це проблеми першого півріччя 2006 року, коли ціна на газ піднялась втричі і уряд Януковича, реалізуючи антикризову програму, стабілізував ситуацію до 1 січня.

Якщо ми проаналізуємо ситуацію із зростанням тарифів у цьому році, то це всього 2.2% за статистикою першого півріччя. Наше завдання за рахунок прийняття нових нормативних актів, змін до законодавства, які б регулювали процеси формування тарифів, залучення громадян до цих процесів, впровадження енергозберігаючих технологій, ліквідацію тих участків мереж, які є аварійними, задіяти потенціал, який сьогодні є в тому, щоб економити енергоресурси і втрати, які є, і таким чином вирішити питання все-таки стабільних тарифів. А до того ще додається, що ціна на газ буде, як в цьому році, то ми можемо запевнити населення України, що об’єктивних причин для збільшення тарифів на даний час в нас не існує.

Павло КАЛАШНИКОВ: Пане Олександре, зовсім недавно, а саме 17 вересня ви сказали про те, що було б доречним все ж таки підняти тарифи на житлово-комунальні послуги десь на 7%. Що змінилося з того часу?

Олександр ПОПОВ: Знаєте, я от двічі від ЗМІ мав ну, таку цікаву реакцію. Перша реакція яка мені дуже так… ну, була новою, це коли мене призначили на посаду міністра, і один з телеканалів заявив про те, що на посаду міністра призначили підполковника СБУ. Ну, я дійсно колись працював у СБУ, але це було дуже давно, і цей телеканал забув, що я вже 13 років працював міським головою.

От коли ми обговорювали це питання в Кременчуці, то ми говорили про те, що сьогодні галузь має збитковість 7%, і для того, щоб… ну, безумовно ж треба збитковість галузі…

Павло КАЛАШНИКОВ: Ну, хоча б на нуль звести.

Олександр ПОПОВ: Хоча б на нуль, да. Тому йшлося в тому числі і про те, щоб за рахунок отаких інвестиційних проектів, пов’язаних з підтримкою держави цих процесів, із залученням зайомних ресурсів дешевих – ми сьогодні обговорювали механізми, можливість залучення таких ресурсів, – залучення до співпраці приватний бізнес як раз реалізувати проекти, які б дозволили не за рахунок підняття тарифів, а за рахунок стабілізації ситуації, ліквідації втрат, а я вам хочу сказати, що в водомережах і мережах теплопостачання, офіційна статистика говорить 25-30% втрат ми маємо. Ну, ви розумієте, що це величезний потенціал, і тільки якщо його можна реалізувати, ми будемо мати ситуацію із стабільними тарифами.

Наша з вами, як споживачів послуг, проплата за енергоресурси в структурі нашої оплати за житлово-комунальні послуги це 54%.

Тобто їх економія дозволить скоротить значно видатки підприємств і таким чином стабілізувати ситуацію.

От в цьому напрямку і є основна наша позиція відносно розвитку ЖКГ. За короткий термін нам потрібно залучити в оновлення основних фондів значні інвестиційні ресурси – десятки мільярдів гривень – для того, щоб з впевненістю сказати, що і на майбутнє ми будемо мати стабільну ситуацію в ЖКГ.

Павло КАЛАШНИКОВ: Ось про ці реформаторські кроки пропоную поговорити далі дещо докладніше. Пане Олександре, пропоную продовжити тему з питань тарифів. Будемо говорити, що все ж таки не піднімуться тарифи, як ви це і обіцяєте, зрештою не знаємо, як все повернеться після виборів, тому що все-таки зберігається інтрига, хто ж таки буде формувати той кабінет міністрів. Але питання вже того часу, який минув, тарифи збільшено, але все це відбувалося під гаслом «збільшуємо тарифи – покращуємо обслуговування». Тарифи збільшились, а обслуговування, здається, не покращилось, принаймні говорю зі свого досвіду. В чому проблеми в цьому зрізі загалом життя житловокомунальників?

Олександр ПОПОВ: Я практично вже частково відповів на ваше запитання: тому що зростання тарифів, яке відбулося в другому півріччі минулого року це результат підняття цін на газ. До речі, він збільшився в ціні на 300%, тобто в три рази. Безумовно, що утримати ситуацію наш уряд просто не міг, тому він задіяв антикризові програми, які потім стабілізували ситуацію, і сьогодні такої проблеми, як я вже казав, немає.

Павло КАЛАШНИКОВ: Зрозуміло. Пане Олександре, хотів би вас ще запитати про таку ініціативу, яку б ви хотіли втілити в життя – так званий двоставковий тариф на оплату послуг ЖКГ. Розкажіть про нього докладніше: в чому його доречність як для громадян, так і для підприємств, які забезпечують зокрема теплом наші домівки.

Олександр ПОПОВ: На мою особисту думку, ми маємо дуже соціально спрямований проект, якщо ми реалізуємо цей підхід формування тарифів на послуги теплопостачання. В чому його соціальне значення? Це справедливий підхід до нарахування плати за використане тепло. Мається на увазі, що якщо ми сьогодні маємо тариф, і незалежно від того, яка зима – тепла чи холодна – ми платимо однакову ціну протягом року, то цей підхід дозволяє нарахувати плату за спожите тепло в тому розмірі, наскільки використано, ну, наприклад, газ або електроенергія в період опалювального сезону.

Враховуючи… ну, це вже статистика говорить про те, що ми вже декілька років поспіль маємо теплу зиму, і в принципі потрібно було б перерахувати ті тарифи, які сьогодні є, але цього не робиться. От цей підхід дозволить об’єктивно підійти до розрахунку оплати за спожите тепло, по-перше, це для населення. Я думаю, що по року це буде значна економія для споживачів теплової енергії. І по-друге, для підприємств це можливість отримати своєчасно доходи для того, щоб розплатитися за газ, тому що ви знаєте і населення мабуть знає про те, що підприємства теплоенергетики змушені брати кредити в міжопалювальний сезон, платити за газ для того, щоб надавати гарячу воду, а всі ці видатки лягають на тариф, але на збитки підприємств. Таким чином економіка цих підприємств безумовно є проблемною.

Тобто ми вирішуємо питання як соціального напрямку, так і економічного напрямку, і я вважаю це дуже доцільним, якщо ми реалізуємо такий підхід.

Павло КАЛАШНИКОВ: А якщо все ж таки зима видасться доволі холодною, таке теж іноді трапляється, і людям доведеться платити саме в ті місяці, коли вони отримують тепло, безпосередньо за той обсяг тепла, який вони отримали, а не впродовж року, як ми зараз це робимо, чи не сильно це вдарить по кишенях?

Олександр ПОПОВ: Ну, по-перше, це буде все одно, можна сказати по факту. По-друге, п’ять років останніх візьміть, якщо ми порахували, наприклад, що в нас новий порядок існує і такий, як був, ми б дійсно мали економію, це однозначно, причому по моїм розрахункам це десь до 20% приблизно.

Павло КАЛАШНИКОВ: Що ще потрібно для того, щоб цей проект чи ця ідея була втілена в життя?

Олександр ПОПОВ: Ми зараз готуємо рішення відносно такого підходу. Воно буде винесено на розгляд кабміну і після цього ми плануємо, що з 1 січня такий підхід буде запроваджений.

Павло КАЛАШНИКОВ: Тобто певний експеримент можливо буде проведений вже найближчим часом. А чи приживеться він, побачимо, як він буде реалізовуватися. Пане Олександре, ви вже порушили питання щодо реформування ЖКГ. Чотири роки і десятки мільярдів гривень на це потрібно.

Пропоную зупинитися на цьому трошки детальніше, оскільки ця програма можливо передбачена на 4 роки, але з 2007 по 2011 рік. 2007 рік вже закінчується, а чи буде ця програма зрештою втілена в життя у визначені терміни? Ну, і безумовно про деякі положення, а саме про міста-партнери та реконструкцію застарілого житлового фонду, і відповідно впровадження енергозберігаючих технологій. Це те, про що ви так побіжно вже зачепили, але хотілося б про це трошки докладніше.

Давайте по порядку. Перше: програма не вибилась ще зі свого графіку для того, аби 2011 року ми поставили крапку?

Олександр ПОПОВ: Ви абсолютно праві, коли задаєте таке питання, тому що дійсно, на жаль, політична нестабільність впливає на те, що програма реформування і розвитку ЖКГ, на жаль, має певні обмеження в її термінах реалізації. Чому? Тому що ми планували, що вже, наприклад, у вересні цього року Верховна Рада розгляне цю редакцію програми, і таким чином ми зможемо мати зелене світло в її реалізації.

На жаль, з об’єктивних причин цього не відбулося, тому наша надія на те, що ми все-таки в четвертому кварталі після роботи парламенту, стабілізації ситуації політичної будемо мати підтримку. Програма прийнята урядом, підтримана і вона дійсно має дуже… вона дуже амбітна відносно вирішення тих проблем, які десятиріччями накопичувались в системі ЖКГ.

Хочу ще раз підкреслити, що це дуже важливо, що ми не просто хочемо надати якісні послуги, ми хочемо їх надати за ціною, яка доступна до нашого населення, враховуючи його платоспроможність. Тобто це одна з головних умов – захистити населення від якихось таких ситуацій, які виникали, наприклад, в минулому році.

Що стосується поняття місто-партнер, то це наша спроба дати закону, про який ми зараз говорили такий практичний крок до його реалізації. В чому тут суть? Суть в тому, що на території кожного регіону України обирається невеличке містечко, середнє містечко і велике місто, як правило, обласний центр, де ми реалізуємо декілька проектів.

Павло КАЛАШНИКОВ: Отже, проект, який передбачає, я так розумію, само ідентифікацію кожного певного містечка у питаннях вдосконалення своєї системи ЖКГ.

Олександр ПОПОВ: Так, я думаю, що ми повинні підійти до кожного міста і вирішити конкретно його проблеми в плані розвитку ЖКГ, але це треба зробити спочатку на містах, як ми називаємо, пілотах. Навіщо ми їх визначили? Ми визначили їх для того, щоб напрацювати практичний досвід реалізації подальшого розвитку і реформування ЖКГ з урахуванням менталітету людей і особливостей того чи іншого регіону для того, щоб ми не наробили помилок.

І по-друге, позитивний досвід, який ми відпрацювали на цих, на сьогоднішній день, 90 містах України, міг би бути розповсюджений на території тих регіонів, або в масштабах держави. Це дуже цікавий підхід, і органи місцевого самоврядування дуже активно співпрацюють з міністерством, як раз на опрацюванні такої політики на місцевому рівні.

Павло КАЛАШНИКОВ: Які міста ви визначили пілотними? Кому випала доля бути піддослідними?

Олександр ПОПОВ: Я зараз не можу всі 90 назвати, але я скажу, що в кожному регіоні…

Павло КАЛАШНИКОВ: Хоча б 10.

Олександр ПОПОВ: В кожному регіоні є невеличке містечко, місто обласного підпорядкування і обласний центр, на території якого виділено мікрорайон або група будинків, або невеличкий район, де ми реалізуємо такі підходи. Таким чином цей досвід буде переданий на всю територію навіть великого міста. До речі, такий район є і в місті Києві.

Павло КАЛАШНИКОВ: Зрозуміло. Пане Олександре, реконструкція застарілого житлового фонду, це теж досить болюча проблема, оскільки живемо в будинках, які потребують і капітальних ремонтів і всього іншого. Скільки грошей на це потрібно і за якою схемою пропонується це робити у цій програмі, яка розрахована до 2011 року?

Олександр ПОПОВ: В питаннях реформування і розвитку саме житлового фонду ми маємо чітку програму, і до речі, хочу сказати, що ми плануємо виділити на розвиток цієї підгалузі в проекті нашого закону 12 мільярдів гривень. Це прямі грантові, можна сказати, кошти, які будуть спрямовані на реконструкцію і капремонт всього жилого фонду України.

Що стосується безаварійного жилого фонду, то йдеться про те, щоб ми могли одночасно з реконструкцією передати його в подальшому в управління власникам житла, тобто населенню України, яке б приватизувало свої квартири, і таким чином залучити його до управління цим житловим фондом, до визначення тарифної політики, пріоритетам у використанні коштів, які надходять як квартплата і таке інше.

Що стосується застарілого і аварійного житлового фонду, то тут і сьогодні вже існує, і в майбутньому ми хочемо збільшити фінансування програми реконструкції і капремонту застарілого житлового фонду. В цьому році виділяється 150 мільйонів гривень, на наступний рік, після прийняття бюджету, я вам назвав остаточну цифру, але ми зараз вишукуємо можливості залучення не тільки бюджетних ресурсів, тому що ви самі розумієте, що ці цифри не задовольнять цю проблему, її за такі кошти не вирішити.

Тому ми вишукуємо можливості залучення різних механізмів, підходів, які б дозволили також у стислі терміни найти способи вирішення проблеми подальшої експлуатації застарілого житлового фонду.

Павло КАЛАШНИКОВ: Тобто в тому числі і пошук інвесторів чи то залучення комунальних підприємств для того, аби вони могли там брати якісь пільгові кредити. Так?

Олександр ПОПОВ: Абсолютно правильно, будь-які механізми. У великих містах є більше потенціалу, де вартість житлового фонду на сьогоднішній день висока, там дійсно можна планувати спільні проекти з бізнесом, який надавав би можливість робити капремонт і вирішувати проблеми, там, наприклад, додаткової площі.

В малих містах це більш проблематично. Тобто є моменти, де просто треба надати державну допомогу і просто закрити ці питання, є моменти, де треба зробити це з органами місцевого самоврядування, а є моменти, де треба залучити бізнес.

Павло КАЛАШНИКОВ: Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків я у вас запитаю пізніше, а зараз надам слово нашим слухачам.

СЛУХАЧ: В’ячеслав, Нікополь. Шановний пане міністр, законом про питну воду і питне водопостачання відповідною програмою передбачено наближення показників якості питної води до показників, прийнятих в ЄС. Яким чином міністерство контролює цей процес наближення, і наскільки ми наблизились? Чи може процес йде у зворотному напрямку?

Олександр ПОПОВ: Дякую вам за запитання. Ну, як ми могли наблизитися, якщо ми в минулі роки майже не фінансували, не мали державної підтримки у розвитку ЖКГ, в тому числі у вирішенні проблеми, яка так гостро стоїть, у тому числі і в вашому місті. Хочу сказати, що в цьому році виділено 200 мільйонів гривень для досягнення цієї мети, про яку ви говорите. На наступні роки буде збільшено фінансування.

Крім того, реалізується ряд проектів, пов’язаних із співпрацею з міжнародними фінансовими організаціями. Ви мабуть чули, що 140 мільйонів доларів 30 міст України будуть використовувати, я маю надію, вже в цьому році, як раз в оновленні основних фондів і в покращенні якості питної води. Це питання стоїть на контролі у прем’єр-міністра Віктора Януковича, який задає нам темп у вирішенні цієї проблеми, і на наступний рік асигнування будуть збільшені.

Павло КАЛАШНИКОВ: Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, те, що передбачено, можливо, як для створення, аби люди самі управлялися з тим майном, яким вони володіють, самі визначали. Але наскільки в них є законні права для певних дій? Чи це все передбачено у внесених змін до конституції щодо місцевого самоврядування?

Олександр ПОПОВ: Ну, тут не потрібно внесення змін до конституції. У нас зараз існує закон України про об’єднання співвласників багатоповерхових будинків, але з урахуванням уже практики, яка сьогодні є в Україні, ми в проекті житлового кодексу цілу главу виділили, яка як раз пов’язана з тим, щоб вдосконалити підхід до організації і подальшої роботи таких об’єднань.

Але я хочу принципово відмітити такий момент, що якщо до цього часу держава, декларуючи свої зобов’язання надавати державну підтримку, в тому числі і за участі органів місцевого самоврядування в проведенні першого капремонту, насправді, на практиці цього ніде не виконувала. В програмі реформування ЖКГ, яка нами розроблена і винесена на розгляд Верховної Ради, планується, що на кожний квадратний метр жилплощі, яка буде передаватися в обслуговування об’єднання співвласників, буде виділятися приблизно 40-50 гривень на квадратний метр.

Таким чином ми будемо стимулювати цей процес, і я думаю, населення буде із задоволенням йти на це, тому що після реконструкції, капремонту, ринкова вартість цих квартир, цих будинків буде збільшена. Ми хорошо знаємо, що там де є порядок, є господар, ринкова ціна на таку нерухомість вища. Це по-перше.

По-друге, ну просто ж приємно жити в такому будинку. У нас сьогодні є дуже багато прикладів на Україні, де спрацьовує такий механізм, а досвід європейських держав говорить про те, що в цьому як раз і був вихід при реалізації програм, пов’язаних з ЖКГ.

СЛУХАЧ: Добрий день. Михайло. В мене таке запитання: от в 92-му році я викупив квартиру в комунгоспі. Не передбачена плата за надання комунальних послуг в розмірі квартирної плати. Зараз комунгосп наш вимагає через суд оплату за надані начебто послуги, начебто він надає послуги, в розмірі квартплати. Чи я маю виповнювати такі вимоги, посилаючись на закон України про житлово-комунальні послуги? І друге питання: якщо такі вимоги законні, чи повинні давати платіжні документи мені, бо вони тільки говорять, що я повинен оплачувати ці послуги.

Олександр ПОПОВ: Дякую за запитання. Підходи до нарахування квартплати, до формування тарифів єдині по всій Україні, незалежно від того, чи це приватизоване житло, чи це житло, яке сьогодні неприватизоване. Тому різниці в цьому немає. Помилка чи не доопрацювання служб, з якими ви вступили в конфлікт, в тому, що вони не надали вам інформацію про те, як формуються тарифи. До речі, ці порядки, які існують, вимагають того, щоб населення було залучено до формування тарифів. Ідеальний варіант, який сьогодні реалізується в Україні, це коли мешканці кожного будинку мають окремий тариф, який залежить від того, скільки експлуатується цей об’єкт, яка його поверховість.

До речі, перелік тих послуг, які надаються підприємствами, які обслуговують, наприклад, такі будинки, узгоджуються з населенням, яке проживає в цьому будинку. Ви можете викреслити ту позицію, яку вважаєте… ну, наприклад, прибирання сходин, якщо ви вважаєте, що ви можете робити це самі, навіщо витрачати на це ваші кошти. Таким чином ви залучаєтесь до прийняття такого рішення, і в цьому я бачу і конфлікт, тобто ви не залучені до цього процесу у вашому місті, тому у вас є конфліктна ситуація. Насправді треба йти в напрямку надання можливості власникам квартир, і вам в тому числі, приймати активну участь у формуванні тарифу, визначенні перспектив і пріоритетів, куди треба використовувати кошти, які ви платите за утримання будинку.

Павло КАЛАШНИКОВ: Запитання з поштової скриньки від Андрія з міста Донецька: «Жителей нашего дома постфактум известили о том, что в доме установили счетчик на горячую воду и отныне платить должны по этому самому счетчику путем деления расхода по дому на количество жильцов. В итоге плата за август месяц увеличилась с 33,29 гривен до 65,75 гривен. Обязаны ли мы платить по этим тарифам или можно оплачивать по старым тарифам, установленным горисполкомом, если никто согласия на установку этого счетчика не давал?»

Між іншим це велика проблема через те, що в будинках інколи живуть люди, які або не прописані, або ж просто знімають квартири, відповідно в цих квартирах немає лічильників на гарячу воду, і відповідно розхід цієї води дуже великий, це все розкидається на всіх мешканців під’їзду. Цю проблему знаю з власного досвіду. В мене є лічильник, нема проблем, але постійно сусіди ходять скаржаться до ЖЕК. Що робити?

Олександр ПОПОВ: Вы уже практически сказали ответ на вопрос – вы сказали, ну, почти сказали, что нужно иметь счетчик у себя в квартире. Вас защитит этот счетчик от всех возможных конфликтов, которые могут возникнуть в вопросах взаимоотношений с эксплуатирующими организациями. Именно по вашему квартирному счетчику, который установлен на горячую и питьевую воду, вам начисляются те платы, которые вы должны объективно заплатить.

Я из практики знаю, что установка таких приборов в квартире автоматически приводит к большой экономии расходов жильцов, если, допустим, идет начисление по норме. Поэтому мое предложение – обязательно эту проблему разрешите: у кого нет в квартире счетчиков холодной и горячей воды, немедленно надо установить.

Павло КАЛАШНИКОВ: Він зобов’язаний платити по тому лічильнику, який встановили без їх відома, це те, про що пише пан Андрій.

Олександр ПОПОВ: Если у него стоит в квартире счетчик, он будет платить по своим…

Павло КАЛАШНИКОВ: А якщо немає, то він зобов’язаний платити по центральному?

Олександр ПОПОВ: Это, смотрите, как получается: берется расход на весь дом, отнимается тот объем, который подают люди, которые имеют счетчики, остаток делится на остальных…

Павло КАЛАШНИКОВ: Тих, хто зареєстрований?

Олександр ПОПОВ: У кого нет этих счетчиков.

Павло КАЛАШНИКОВ: Тих, хто зареєстрований?

Олександр ПОПОВ: Ну, правильно, конечно, есть количество проживающих зарегистрированных, у которых нет, по квартирам, в которых нет счетчиков. Таким образом получается вот этот конфликт. Еще раз говорю, что выход из этого - это поставить счетчики у себя в квартире.

Павло КАЛАШНИКОВ: А що робити пенсіонерам? Тобто чи можна зараз пільгово отримати цей лічильник, встановити його?

Олександр ПОПОВ: Органы местного самоуправления, как правило, идут на… ну, я знаю, вот подходы во многих городах, я и сам эти применял, когда был мэром города – мы давали возможность кредитовать пенсионеров, в некоторых случаях просто давали финансовую помощь для того, чтобы обязательно социально необеспеченным категориям граждан дать возможность поставить в кредит такие приборы. Они быстро окупаемые, поэтому у нас в этом плане проблем не было.

Павло КАЛАШНИКОВ: Але для цього треба піти в ЖЕК, написати заяву.

Олександр ПОПОВ: В некоторых городах так, это вопрос местного… Государственной программы в этом нету, но местные инициативы во многих городах есть, может даже и в Донецке, я просто не знаю этого. Я бы советовал обратиться, я просто уверен, что в таких случаях муниципалитеты, как правило, идут навстречу.

СЛУХАЧ: Це Київ, Леонід Іванович. Я вже декілька днів слухаю ваше радіо у цей час. Як хорошо нам оці обіцяють, але на власній шкурі ми відчули, як ці обіцянки…

Павло КАЛАШНИКОВ: Яке ваше запитання?

СЛУХАЧ: Запитання таке: невже ви думаєте, що ви ще будете в цьому парламенті в новому, що люди вам повірять, і ви вже плани на майбутнє будуєте, так? Вже думаєте, що будете керувати? Ми побачимо ще.

Олександр ПОПОВ: Я думаю, що вибір, який зробить народ саме 30-го числа, він буде на користь професіоналів. Я вам хочу сказати, що тільки у нашого уряду і у нашої політичної сили є програма, яку можна вже сьогодні реалізувати. Дехто просить надати пропозиції для її розробки, дехто просто дискутує на рівні політиків, але реально, практично, з підтримкою органів місцевого самоврядування, громадськості є проект сьогодні в нашого уряду, і ми його реалізуємо. Я відповідально вам за це говорю не тільки як міністр, я вам говорю від імені нашого уряду.

Павло КАЛАШНИКОВ: Пане Олександре, запитання з поштової скриньки: «Уважаемый господин министр, прошу пояснить, почему плата за содержание квартиры начисляется в зависимости от квадратного метра, а не подушно? Ведь мусорят и пользуются лифтом люди, а не квадратные метры».

Олександр ПОПОВ: Ну, такой порядок у нас принят, то есть он действует. Он был принят… Кстати все порядки были приняты в 2005-2006 году. Мы сейчас вносим изменения, чтобы усовершенствовать эти подходы, но они были приняты предыдущими правительствами, поэтому мы по ним живем.

Павло КАЛАШНИКОВ: Зрозуміло. Шановні слухачі, хотів би вам нагадати, що гостем програми сьогодні був міністр з питань житлово-комунального господарства Олександр Попов.