ТОВ «Група компаній «Український центр нерухомої власності»» - спеціалізована юридична компанія, основною метою діяльності якої є надання підприємствам житлово-комунального господарства послуг спрямованих на ліквідацію дебіторської заборгованості та підвищення платіжної дисципліни населення. Своїм клієнтам ми пропонуємо повний комплекс послуг на всіх етапах роботи із боржниками: • досудове врегулювання спорів; • судовий розгляд справ; • примусове стягнення боргу; • викуп боргів.
Наприкінці вересня – на початку жовтня ц.р. чимало споживачів послуг міського комунального виробничого підприємства (МКВП) «Дніпроводоканал» отримали з Києва проникливі поради заступника директора столичного ТОВ «Група компаній «Український центр нерухомої власності» пані В. Д. Вітман (дослівно) «потурбуватися про свій добробут...». 14 вересня ц.р., повідомляє порадниця, МКВП «Дніпроводоканал» уклало з її ТОВ договір № 01/14-09-07 про «здійснення комплексу юридичних та фактичних дій, направлених на ліквідацію заборгованості населення за послуги з водопостачання та водовідведення». І тепер, маючи платне доручення свого замовника (тобто МКВП) з доданим списком хронічних боржників, вельми вишукано й дуже люб'язно пропонує персонально кожному ім'ярек звернутися в абонентську дільницю МКВП за місцем проживання «з метою звірки взаєморозрахунків ... укладання договору реструктуризації», тобто сплати боргів у розстрочку. Отже, тепер уже і в Києві відомо п.і.б. тих, хто в Дніпропетровську п'є воду й користується, вибачте, каналізацією буцімто безплатно. Про що не забуває нагадувати й саме МКВП. «Долг на 1.10.07 г - 617,72 грн.» – папірець з такою сумою мені недавно передала сусідка, а минулого місяця підсунули під двері, а позаминулого підняв з підлоги у під'їзді будинку, де мешкаю. Суми боргу щомісяця різні: в грудні 2006 р. – 588 грн. 78 коп.; станом на 1 березня 2007 р. – вже 684 грн. 88 коп. (це ж скільки води треба випити навіть за три місяці, щоб завинити майже 100 грн!); на 1 травня ц.р. – 607 грн. 61 коп. Правлять 5-6 років! Хоча я не винен «Дніпроводоканалу» ані копійки! Про що відомо й МКВП – третій рік плачу по лічильнику, а за всі попередні маю платіжки. Відомо в абонентному відділі МКВП й про те, що моя матуся, з якої в Дніпропетровську й досі правлять за воду, померла шостий рік тому, а з 1994 року безвиїзно проживала в Чернігівській області і користувалася колодязем. Оригінали відповідних документів я пред'являв безпосередньо працівникам МКВП, а в ксерокопіях додав до заперечення на позов МКВП, який кілька років тому розглядався в Індустріальному районному суді. Зрештою, суддя Чебикін сфальсифікував протоколи судових засідань, закрив провадження і списав справу в архів. Розповсюдження завідомо недостовірних відомостей і свідоме знущання з особи заслуговує матеріальної компенсації моральних страждань і шкоди, заподіяної публічним приниженням честі, гідності та ділової репутації. Однак судитися з МКВП я не буду, знаючи, що замість правосуддя у нас чиниться кривосуддя. Адже й моя позовна заява може потрапити на розгляд до, вибачте, судді Чебикіна, в здатності якого до свідомого фальшування матеріалів справи я вже одного разу переконався. Про що, між іншим, сповіщав у пресі!.. Та голова Індустріального суду пан Кухтін і голова облсуду пан Віхров, мабуть, не читають газет. А мо' й читають, але... Маю неспростовний доказ схильності самого пана Кухтіна до висмоктування з пучки обставин ДТП і відповідного рішення. Наостанок зичу пані В. Вітман успішного вибивання боргів з дніпропетровців і сподіваюсь, що очолюване нею ТОВ, перш ніж «здійснювати комплекс юридичних та фактичних дій, направлених на ліквідацію заборгованості населеня за послуги з водопостачання та водовідведення», об'єктивно розбереться й неупереджено з'ясує, чи й справді дніпропетровці винні «Дніпроводоканалу» таку скажену суму (за повідомленнями ЗМІ, кількадесят мільйонів грн.). Чи керівництво МКВП само розтринькало (розікрало?) кошти, а потім, для відводу очей ревізорам і прокурорам, переклало борги на споживачів і доручило стягнення їх киянам? Теж, мабуть, не безплатно і не зі своєї «зряплати»... До такого далебі нериторичного запитання, що потребує відповіді, мене, принаймні, підштовхує власний досвід спілкування з представниками «Дніпроводоканалу» в суді, куди вони спочатку самі ж звернулися, а потім припинили з'являтися за викликом на засідання. Зрештою, погодились з припиненням провадження. А коли я запропонував працівникам МКВП поновити розгляд, вони у відповідь порадили мені самому позиватися з ними, бо, заявили, спишуть мій «борг» тільки за рішенням суду. Коло замкнулося. А тепер пані В. Вітман лякає «арештом майна», якщо «протягом 15-ти календарних днів» не «звернешся до абонентської дільниці МКВП«Дніпроводоканал» у понеділок, вівторок, четвер, п'ятницю з 8.00 до 18.00, а в суботу з 8.00 до 17.00 без перерви» і документально не доведеш «відсутність послуги» чи наявність платіжок. Ксерокопії моїх документальних доказів, що покійна матуся не користувалася послугами «Дніпроводоканалу» з 1994 р., а я регулярно (щоправда, каюсь, іноді не вчасно) розраховуюсь, були зо три роки тому прилучені паном Чебикіним до замаринованої судової справи, де й повинні знаходитися. Відтоді я регулярно спілкуюся з контролером водомірів «Дніпроводоканалу», у якої, каже, до мене претензій немає. Отож в абонентський відділ я не піду, а якщо й піду, так щоб довідатись, кому ще морочать голову і примушують втрачати час у чергах...
