П Р О Е К Т

З А К О Н  У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до Закону України

"Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість” щодо оподаткування у житлово-комунальній сфері

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1.      Внести до Закону України "Про податок на додану вартість" (Відомості

Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156 із наступними змінами) такі зміни:

1) у статті 11 пункт 11.11 викласти у такій редакції:

11.11. Платники податку, які здійснюють операції з поставки житлово-комунальних послуг (зокрема, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, централізованого опалення, надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів), продажу теплової енергії (далі в пункті 11.11. – житлово-комунальні послуги) можуть обрати спеціальний режим оподаткування цим податком.

11.11.1. Спеціальний режим оподаткування передбачає:

а) звільнення поставок житлово-комунальних послуг, перелічених в пункті 11.11 статті 11 цього закону від обов’язків сплати податку за ставкою визначеною у пункту 6.1.1 статті 6 цього закону;

б) оподаткування операцій з продажу (поставки) послуг централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, централізованого опалення, надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів провадити за такими ставками податку:

- 12 відсотків від вартості проданих (поставлених) послуг централізованого постачання холодної води, водовідведення, надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вивезення побутових відходів;

- 15 відсотків від вартості проданої (поставленої) теплової енергії та послуг централізованого опалення та постачання гарячої води.

11.11.2. Ставки податку, зазначені у пункті 11.11.1 нараховуються на базу оподаткування, визначену згідно із статтею 4 цього закону.

11.11.3. Сума податку на додану вартість, отримана платником податку, внаслідок застосування ставок, визначених пунктом 11.11.1 цієї статті повністю залишається у розпорядженні підприємства, не підлягає сплаті (стягненню) до бюджету та використовується для відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) таким підприємством при придбанні матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення (товарів, робіт, послуг, що використовуються підприємством в господарських цілях) та на поліпшення, придбання (створення) основних засобів, впровадження енергозберігаючих технологій.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

11.11.4. Якщо сума податку, нарахована (отримана) платником податку за ставками, встановленими пунктом 11.11.1 цієї статті, є меншою за суму податку, сплачених (нарахованих) таким підприємством при придбанні матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення (товарів, робіт, послуг, що використовуються підприємством в господарських цілях), за ставкою, визначеною пунктом 6.1. статті 6 цього закону, то така від’ємна різниця не підлягає бюджетному відшкодуванню та відноситься на зменшення податкових зобов’язань наступних періодів.

11.11.5. Платник податку – суб’єкт спеціального режиму оподаткування, зобов’язаний надати за вимогою покупця податкову накладну у порядку, встановленому пунктом 7.2. статті 7 цього закону з урахуванням того, що у такій податковій накладній зазначається сума податку, розрахована за пунктом 11.11.1 цієї статті. Покупець послуг, перелічених в пункті 11.11 статті 11 цього закону має право включити суму податку, зазначену у такій податковій накладній, до суми свого податкового кредиту на загальних умовах, визначених у цьому законі.

11.11.6. Для отримання Свідоцтва про реєстрацію платника податку як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість підприємство зобов’язане зареєструватися у відповідному органі державної податкової служби України за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього закону для реєстрації платників податку на додану вартість, за самостійним рішенням, а орган державної податкової служби України зобов’язаний надати такому підприємству свідоцтво про його реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у встановлений цим законом строк.

Новостворені підприємства, які продають (поставляють) перелічені в пункті 11.11 статті 11 цього закону послуги, подають заяву для отримання Свідоцтва про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість на загальних підставах.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість має містити додатково до відомостей, зазначених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на загальних підставах, виключний перелік видів діяльності такого підприємства.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість підлягає анулюванню, якщо таке підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість або заяву про його реєстрацію як платника податку на загальних підставах. У цих випадках платник податку зобов’язаний повернути органу державної податкової служби України свідоцтво про його реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування.

11.11.7. Орган державної податкової служби України зобов’язаний відмовити підприємству у реєстрації платника податку як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, якщо таке підприємство не здійснює операцій з поставок (продажу), зазначених в п.11.11 цього закону послуг згідно видів діяльності або перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за єдиним податком.

11.11.8. При переході зі спеціального на загальний режим оподаткування від’ємне значення податку по операціях спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, визначене на дату такого переходу, переноситься на зменшення податкових зобов’язань платника податку за загальною системою оподаткування в податковому періоді, в якому відбувається перехід, позитивне – підлягає сплаті до бюджету.

11.11.9 Платник податку - суб’єкт спеціального режиму оподаткування у встановлені законом строки подає відповідному органу державної податкової служби України податкову декларацію. Податкова декларація, яка надається платником податку-підприємством – суб’єктом спеціального режиму оподаткування, розробляється та узгоджується відповідно до закону.