Керівник економічного відомства відзначив, що одним з основних завдань Уряду є наведення порядку в сфері державних закупівель.

Основною проблемою, за словами Б. Данилишина, стало розпорошення регулюючих функцій держави щодо нагляду, контролю та координації у сфері закупівель між різними органами виконавчої, законодавчої влади, а також громадськими організаціями і суб’єктами господарювання. Це створило неузгодженість, дублювання функцій між різними органами та не забезпечувало єдиної державної політики у цій сфері, формування і реалізація якої, згідно з Конституцією, є компетенцією Уряду. Фактично Кабінет Міністрів був відсторонений від управління процесом державних закупівель.

Особливо багато нарікань і звернень до Уряду надходило від органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, у тому числі міст, сіл, селищ, підприємств, організацій, громадян. Внаслідок складності процедур, необхідності сплачувати значні кошти за розміщення інформації, включення до каталогів та інших способів стягування коштів як із замовників, так і учасників закупівель. Все важче і важче стало проводити закупівлі, вони ставали все більш обтяжуючими для бюджету, виробників товарів та надавачів послуг.

Тендерна палата, яка створювалася як засіб громадського контролю, поступово перетворилася в адміністративний орган, що перебирав на себе функції регулятора ринку, не відповідаючи при цьому за результати роботи.

«Виходячи з отриманих Міністерством економіки скарг та листів, - зазначив Міністр, - основними негативними моментами чинного законодавства виявилися платні публікації та оприлюднення в Інтернет-системі оголошень та іншої інформації стосовно держзакупівель. Як наслідок, зазначені норми Закону спричинили монополізацію цієї сфери, призвели до збільшення витрат розпорядників державних коштів та учасників торгів. При цьому, саме оприлюднення інформації про державні закупівлі, суспільна доступність якої повинна бути забезпечена замовниками, стало залежним від діяльності приватних структур. 

Другим негативним моментом стало зменшення вартісних меж, коли наступає обов’язковість застосування закону (для товарів і послуг – до 20 тисяч гривень, для робіт – до 50 тисяч). Зниження таких вартісних меж для проведення закупівель призводить до зменшення економічного ефекту при витрачанні державних коштів, у зв’язку з потребою у додаткових людських та фінансових ресурсах при організації та проведенні процедур закупівель.»

Богдан Данилишин закцентував увагу і на такому негативі, як обов’язковість включення учасників процедур закупівель до Тематичних каталогів по різних процедурах, що призводило до обмеження участі в процедурах та до додаткового витрачання коштів з боку учасників процедур закупівель, які потім закладають ці витрати у ціну товару.

Надмірність повноважень в системі державних закупівель громадської організації – Тендерної палати, за словами керівника економічного відомства, зокрема, обов’язковість внесення учасниками процедур закупівель тендерного і договірного забезпечення, призводило до обмеження конкуренції, перевитрат державних коштів, а в окремих випадках, фактично унеможливлювало проведення конкурентної процедури закупівель, оскільки суб’єкти господарювання не бажали брати участь у торгах на таких умовах, а ті, хто ставали учасниками торгів, включали свої витрати у ціну тендерної пропозиції, що у підсумку завдавало істотних збитків державі.

«Необхідність змін та удосконалення існуючої системи держзакупівель стало пріоритетами нового Уряду, - наголосив Богдан Данилишин. – з огляду на ситуацію, що склалася, 20 березня 2008 року на пленарному засіданні Верховної Ради України було прийнято закон, яким відмінено дію Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», а також доручено Уряду розробити Тимчасове положення закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти на основі положень закону, який діяв станом на 17 листопада 2004 року».

Проект даного Тимчасового положення,  розробленого Міністерством економіки, разом з Мінфіном та Міністерством юстиції, - підкреслив керівник економічного відомства, усуває зазначені вище проблеми у сфері закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти і дає можливість здійснювати закупівлі до прийняття нової редакції закону.

Зокрема, зазначив Міністр, передбачається запровадити безкоштовні публікації стосовно держзакупівель у «Віснику державних закупівель» та державних друкованих органах, зокрема, на Інтернет-ресурсах замовників та інших засобах інформації. Згідно з міжнародним досвідом, попередня інформація про закупівлі (оголошення), оприлюднюється на офіційному державному ресурсі, а оприлюднення докладної інформації про хід ведення торгів здійснюється через власні сайти замовників, адреси яких обов’язково зазначаються в оголошенні про закупівлю.

Також, за словами Б. Данилишина, збільшується вартісна межа для закупівель товарів і послуг, виключаються норми щодо ведення Тематичного каталогу та реєстрів учасників процедур закупівель, Тендерну палату позбавлено невластивих їй повноважень, натомість уповноваженим органом визначено Міністерство економіки.

При Міністерстві економіки створено колегіальну раду, яка розглядатиме скарги та надаватиме Мінекономіки висновки щодо погодження на проведення закупівель в одного виконавця, чи з обмеженою участю. Також встановлюватиметься мінімальна кількість поданих на торги пропозицій – не менше двох, та необов’язковість внесення тендерного та договірного забезпечення.

«Прийняття цього Положення, - підсумував Міністр економіки, - суттєво спростить та здешевить процедури закупівлі і дасть відповіді на найнагальніші проблеми».

Згідно з рішенням Верховної Ради, у двотижневий термін на зміну тимчасового положення буде розроблена нова редакція закону, яка відповідатиме міжнародним стандартам, зокрема вимогам ЄС та СОТ, а також сучасним потребам суспільства.

 Основна мета закону полягає у посиленні ролі Уряду і виконавчої влади в системі держзакупівель, концентрацію основних регуляторних і контролюючих функцій в уповноваженому органі з питань держзакупівель, наголосив Б. Данилишин.